Технології реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти булінгу:

• При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу.
• Адміністрація спільно із соціально-психологічною службою школи невідкладно реагує на представлені факти.
• Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.
• Бесіда з учнями класу щодо з'ясування проявів булінгу.
• Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.
• Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася та визначення шляхів її подолання.
• Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

Рекомендації класному керівникові у випадку, якщо цькування в класі вже почалося:

Важливо оголосити дітям, як ви до цього ставитеся.Говоріть не про жертву, а про кривдників, фокусуйтеся на їх неприпустимих якостях. Наголосіть, що ви будете дуже засмучені, якщо дізнаєтеся, що у вашому класі є діти, яким приємно когось ображати і мучити. Твердо акцентуйте, що така поведінка неприпустима, і ви в своєму класі цього терпіти не маєте наміру. Зазвичай цього буває достатньо, щоб кривдники принишкли (вони часто боязливі). На тлі затишшя можна приймати заходи по підвищенню статусу дитини-жертви і знайти для нього комфортне місце у класному колективі.

Перш за все поговоріть з дитиною, що постраждала та виступає в ролі жертви.Поясніть їй, що ви не зможете захищати її, якщо не будете твердо впевнені, що сама вона не провокує булерів. Скажіть, що вам дуже важливо бути справедливим вчителем і нікого не карати марно; візьміть з дитини слово, що вона не буде переходити до помсти, навіть якщо її дражнять. По-друге, підкажіть дитині, як краще поводитися, щоб булери швидше припинили третирування. Кривдники отримують задоволення не від самого процесу виголошення образливих слів, а від ефекту, якого досягають. Коли жертва плаче, сердиться, намагається заперечувати, тікає, вони відчувають свою владу над нею. Якщо ж колишня жертва відповідає сама весело і технічно, її перестають цькувати.

Поведінка дорослих (вчителів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами третирування має відповідати певним вимогам, оскільки від їхнього ставлення до проблеми та уміння контактувати з дитиною залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, мають говорити:

• Я вірю тобі.Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему;
• Мені дуже шкода, що це вібдбулося з тобою.Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.
• У цому немає твоєї провини.Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, що деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.
• Добре, що ти зумів сказати мені про це.Це впевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.
• Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека.Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.

Пропонуємо перелік заходів, які повинен вжити педагог, щоб уникнути ситуації появи аутсайдера в дитячому колективі:

- з самого першого дня роботи з класом слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;

- також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння дітей, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не називаючи прізвищ або індивідуально;

- підтримувати дітей, що стали жертвами;

- якщо репутація дитини якимось чином зіпсована, необхідно дати їй можливість показати себе у вигідному світі, підтримати її досягнення;

- треба заохочувати дитину приймати участь у загальних заходах;

- непопулярних дітей дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цю дитину; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;

- планомірно працювати з родинами,обов'язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);

- підтримувати в учнів адекватну самооцінку;

- контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;

-у разі виявлення булінгу - невідкладно поговорити з переслідувачами та з'ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;

- вчити учнів бути толерантними, емпатійними до однокласників, вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;

- акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у школі.

7 грудня Президент підписавЗакон від 16.11.2022 р. № 2759-IX"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці".

Даним законом, зокрема, визначено, що мобінг (цькування) - це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Які дії вважаються формами психологічного та економічного тиску?

• створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

• нерівність можливостей для навчання та кар'єрного росту;

• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Як довести факт мобінгу?

Доказами можуть бути:

• документи (накази, розпорядження)

• скарги і заяви до Держпраці

• свідчення свідків,

• аудіо, фото, відео тощо.

Дії працівника, який зазнав дискримінації чи мобінгу на роботі

По перше, необхідно заявити про порушення та відстояти свої права. У цьому випадку передусім необхідно визначити, коли саме відбувся факт порушення (під час співбесіди, випробувального терміну, виконання професійних обов'язків протягом певного періоду) і чи є докази дискримінації. Якщо дискримінацію людина відчувала певний час, то доказами можуть бути: електронне листування, фото, відео, накази про нерівну оплату праці, покази свідків.

По-друге, можна звернутись:

1. До правоохоронних органів, якщо вчинені діяння:

• жорстокі, з домаганням, сексуальним чи гендерно обумовленим насильством;

• спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності;

• є образою почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями;

• прямо чи непрямо обмежують права або встановлюють прямі чи непрямі привілеї громадянам за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

2. Письмово до роботодавця (керівника підприємства, установи, організації), вказавши на обставини, які він/вона вважає дискримінаційними.

3. Зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

4. До відповідного територіального підрозділу Державної служби з питань праці, виклавши у зверненні всі обставини справи щодо порушення вимог трудового законодавства та дискримінації.

5. До суду.

Права працівника, по відношенню до якого вчинено мобінг:

1. Звернутись зі скаргою до управління Державної служби з питань праці.

2. Звернутись до суду із позовною заявою щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без припинення трудових відносин на період розгляду провадження у справі).

3. Отримати відшкодування шкоди, заподіяної через мобінг у розмірі понесених витрат на лікування у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, яке набрало законну силу.

4. Отримати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення законних прав працівника внаслідок дискримінації, мобінгу, факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

5. Розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.

Яка відповідальність за вчинення мобінгу?

1 грудня 2022 року ВРУ також прийняла в ціломузаконопроєкт № 5749"Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці". Ним передбачаєтьсявстановлення адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу.А саме:

• накладення штрафу від 100 до 150 н.м.д.г. (1700 до 2550 грн);

• або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

За таке ж порушення, вчинене групою осіб, або повторний випадок цькування протягом року - штраф від 200 до 300 н.м.д.г. (3400 до 5100 грн) або громадські роботи від 40 до 60 годин.