Сторінка психолога

/Files/images/S55VChBajdQ.jpgСенецька Яна Володимирівна

"Все, що дратує нас в інших людях, може привести нас до розуміння самих себе"
(К.Г. ЮНҐ)

.

Поради що до поступового виходу с карантину

«Не нашкодь собі».

Для того, щоб вийти з карантину з іншим кращим поглядом на життя потрібно:

1. Навчитися бачити цінність в дрібницях.

2. Перестати страждати. Стати нарешті зрілими дорослими людьми. І власним прикладом показати дітям, що ми, дорослі, можемо покращити цей світ, а не знищити його.

3. Навчитися пробачати себе і відпускати минулі помилки.

4. Навчитися безумовно і безкорисно любити та приймати себе, дітей, близьких, світ.

5. Егоцентризм, пихатість, жадібність до всього змінити на повагу і терпимість.

Як тому навчитися? Важливо вміти інколи бути учнем. Це допомагає зміцнити здоров’я в усіх сенсах цього слова. Бо учень – дитина, якій властиво чогось не знати, але дізнаватися. Це вміти бути гнучкою, креативною, творчою людиною і інколи тверезо дуркувати. Бо в грі і сміхові – природній антистрес.

.

Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є

· Головне - Людина, а не її інвалідність

· Розмовляючи з людиною з інвалідністю, звертайтесь безпосередньо до неї, а не до супроводжуючої її особи або перекладача жестової мови, який присутній при розмові

· Коли Ви знайомитесь з людиною з інвалідністю, і хочете привітати її потиском руки, зробіть це невимушено. Якщо це людина з порушенням зору, слуху протягніть руку для привітання перші та назвіть своє ім`я

· Коли Ви хочете запропонувати свою допомогу, запитайте спочатку чи вона потрібна

· Не проявляйте поблажливість до людини (дитини) з інвалідністю на візку, не кладіть йому руку на голову, на плече, не звертайтесь зменшуваними іменами

· Візок, крісло –це частина недоторканого простору людини. Спиратися на інвалідний візок теж саме що і спиратися на саму людину

· Розмовляючи з людиною, яка пересувається на візку, намагайтесь розташуватися так, щоб її та Ваші очі були на одному рівні, тоді Вам буде простіше вести розмову

· Розмовляючи з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно. Майте терпіння її вислухати, чекайте доки людина закінчить фразу. Не виправляйте її та не намагайтесь пояснити щось замість неї. Якщо це потрібно, ставте короткі запитання, які потребують коротких відповідей

· Розмовляючи з людиною з порушенням зору, обов`язково назвіть себе і тих людей, які прийшли з Вами. Якщо Ваша розмова проходить в групі, не забувайте пояснити до кого Ви на даний час звертаєтесь. Озвучуйте все, що ви пишете на дошці або показуєте на екрані

· Щоб звернути на себе увагу людини зпорушенням слуху помахайте рукою, або доторкніться до неї. Говорячи з нею, дивіться їй у прямо у вічі і говоріть чітко. Деякі люди читають по губам. Намагайтесь стояти так, щоб Вас та Ваші уста було добре видно та щоб Вам нічого не заважало (чашка з кавою, їжа, папка і т.п)

· Не забороняйте дитині задавати питання про людину з інвалідністю. Відкрите спілкування допомагає змінити ставлення до людей з інвалідністю та ліквідувати непорозуміння

Коли Ви говорите про дорослих та дітей з інвалідністю
використовуйте слова та поняття, які не створюють стереотипів - це толератність

НЕ створює стереотипи: Створює стереотипи:
Людина (дитина) з інвалідністю дитина з особливими освітніми потребами з обмеженими можливостямиз особливими потребамиз підвищеними потребамихворий каліка покалічений деформований неповноцінний дефективний з вадаминеповносправний
Людина (дитина), яка використовує інвалідний візок, пересувається на візку Людина (дитина), прикута до інвалідного візка, візочник
Вроджена інвалідність, інвалідність з дитинства Врожденийдефект,вада
Людина має ЦП (церебральний параліч) Страждає на ЦП
Людина, яка перенесла поліомієліт. Має інвалідність в результаті поліомієліту Страждає від поліомієліту,від наслідків поліомієліту, жертва поліомієліту
Дитина з затримкою розумового розвитку «Тормоз»,слабоумний, відсталий, розумово неповноцінний
Людина (дитина ) з синдромом Дауна «Даун»,«даунятко»
Людина (дитина) з епілепсією, або підвласна епілептичним нападам Епілептик,припадочний
Людина з с психічними або емоційними розладами Божевільний, псих
Незряча людина, людина з порушенням зору Сліпий,сліпий як кріт, Зовсім сліпий
Глуха людина, слабкочуюча людина, людина (дитина) з залишками слуху Глухонімий, глуха тетеря

Як зберегти психічне здоров'я під час карантину: поради психологів

Шановні батьки!

До Вашої уваги декілька порад, як дотримуватися психологічної гігієни в спілкуванні з дітьми на тему пандемії, щоб зберегти психічне здоров'я дітей на період під час карантину.

Більшість дітей звісно зраділи продовженню канікул і знаходженню вдома. За час, поки вони знаходяться поруч з Вами, дорослими, вони чують багато різних версій (які нагнітають чи заперечують) про те, що зараз відбувається у нас і у всьому світі.

Запам'тайте!

Діти реагують на цю інформацію, навіть якщо зовні це ніяк не проявляється. Їх психіка "заражена" тривогою. І якщо з цим нічого не робити, то через місяць-два (а може, й раніше) вона почне проявлятися в різних формах: розлад сну, харчування, поява незвичайних страхів, патологічна прив'язаність до батьків, погіршення поведінки тощо. Такі прояви поведінки найчастіше можуть спостерігатися у дітей молодшого шкільного віку.

Чим це пояснюється?
У віці від 5 до 10 років у дітей з'являються страх втрати батьків і екзистенційні страхи - страх війни, нападів, катастроф, пошкоджень, заражень і т.д. Наявність таких страхів вважається показником "нормального" розвитку дітей. Дорослим зараз нелегко, вони знаходяться в деякому "зміненому" стані, коли необхідно блискавично перебудовуватися і адаптуватися до нових умов. Батьки діляться тривогою в розмовах між собою і цей стан передається дітям. Але їм важливо пам'ятати, що дітям в цих умовах життя необхідно спертися на авторитетну і сильну фігуру батьків, які допоможуть їй впоратися з тривогою.

Що робити дорослим?
* Визнати свій страх (навіть якщо ви не боїтеся зараження, вас можуть налякати зміни в суспільстві).
* Приймати (не заперечувати) страх дитини: "ти боїшся / тобі страшно", "боятися - це нормально", "страх допомагає бути обережним".
* Говорити, що згуртованість та дисципліна допоможе впоратися з будь-якими труднощами. Розробити режим дня, включивши багаторазові процедури гігієни, навчання через он-лайн ресурс та самостійне опрацювання матеріалів, ігри, прогулянки та провітрювання кімнат, фізичну зарядку тощо.
* Не робити тему пандемії головною і основною, в якій зараз живе вся сім'я.
* Зменшити інформаційне занурення дитини в новинні зведення (при дитині не варто переглядати новини на всіх каналах, зачитувати кожен пост зі стрічки, емоційно обговорювати вжиті заходи в державі),
* Збільшити знання про вірус і про запобіжні заходи (можна запропонувати ілюстровану інформацію для дітей, зокрема, МОЗ України та телеканал ПЛЮСПЛЮС запустили ролики для дітей про те, як убезпечитися від коронавірусу "Дізнайся про свою силу"https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=h6Pk5TFoB8I&app=desktop&fbclid=IwAR176cmKV1FVDmcagm-W3F731xFWu2S4iOIG1q_RoIu1Tct7m1BoliVq2Eo).

Намагатися відповідати на запитання дітей, подаючи збалансовану інформацію, без емоційного (тривожного) забарвлення. Якщо Ви взагалі не надасте інформації, діти схильні вигадувати зайві катастрофічні історії. Проте забагато інформації також може стати причиною додаткової тривоги.
* Інструктувати дитину, що їй потрібно зробити у разі, якщо з батьками щось станеться і вона не зможе самостійно викликати швидку допомогу (на який номер зателефонувати, яку адресу назвати, які дані про батьків дати, як описати стан батьків і т.д .). На цю тему можна написати / намалювати пам'ятку для дитини і повісити на видне місце.
*Створіть для дитини умови для дистанційного навчання.
* Незважаючи на вік, нехай дитина багато грає. Грайте і Ви з нею (якщо у вас є таке бажання). У грі дитяча психіка краще і швидше опрацьовує несвідомі страхи.
Ігри, щоб не забути букви та цифри - Твінс АБЦ, гра Грайливі сови, гра з маркером Жирафчик, дошка-вкладка «Цифри», дерев'яна іграшка половинки «Рахуємо до 10», дошка-вкладка Алфавіт, Математична пробірка, Гра для вивчення таблички множення "Спіймай горобця".
Настільні ігри на розвиток мислення - різноманітні пазли, головоломки, магнітний танграм, математичний планшет, Кольорові жабенята.
Розважальні ігри - магнітна гра "Торт", Хто Я, Джанга, Мафія, Докумекай, Асоціації, Базікало (вірю-не вірю).
Активні ігри - ходулі, м'ячики, фітболи, килимки з каменями, боулінг.
* Разом з дитиною (бажано, на ніч) придумуйте різні історії, казки, де в кінці перемагає добро, розсудливість і здоров'я ...
Бережіть фізичне і психічне здоров'я своє і своїх близьких!

.

Під час карантину можливе збільшення кількості проявів домашнього насилля, тому наступна інформація може стати у нагоді.

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда- Україна»:

0-800-500-333(для дзвінків з мобільного)

Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123(цілолобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111

Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255-64-50

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

0-800-213-103(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

Можна отримати такі послуги:

  • інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
  • безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • правові консультації;
  • зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв 'язку.

.

70 способів сказати «дуже добре»

(Інформація для вчителів)

1.Ти зараз на правильному шляху.

2.Пречудової

3.У тебе це вийшло.

4.Правильно.

5.Це добре.

6.Супер

7.Я пишаюся тим, як ти працював (ла).

8.Ти робиш це дуже добре.

9.Це набагато краще.

10.Гарна робота.

11.Я щасливий(а) бачити цю роботу.

12.Ти робиш гарну роботу.

13.Ти близький(а) до істини.

14.Мої вітання.

15.Це те, що треба.

16.Я знав(ла), що ти можеш це зробити.

17.Зараз ти це зрозумів (ла).

18.Нарешті!

19.Ти швидко вчишся.

20.Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.

21.Я не зумів (ла) б зробити краще.

22.Це правильний шлях.

23.З кожним днем у тебе виходить краще.

24.Це гарний спосіб.

25.Ти нічого не проґавив(ла).

26.Так тримати!

27.Надзвичайно.

28.Прекрасно.

29.Це найкраще.

30.Остаточно.

31.Сенсаційно.

32.Тепер нічого тебе не зупинить.

33.Відмінно.

34.Це була першокласна робота.

35.Чудово.

36.Ще краще.

37.Твій мозок попрацював на славу.

38.Ти досягнеш успіху.

39.Це видатний винахід.

40.Фантастика!

41.Неймовірно!

42.Це чудова робота.

43.Ти робиш це красиво.

44.Як ти багато зробив (ла)!

45.Розумник(ця).

46.Ти справді це покращив (ла).

47.Прегарно!

48.Вітаю!

49.Твоя правда!

50.Так тримати!

51.Ти зробив (ла) це вчасно.

52.Мені подобається хід твоїх думок.

53.Я пишаюся тобою.

54.Дуже приємно вчити таких розумних дітей.

55.Велика тобі подяка.

56.Я ніколи не бачив(ла) нічого кращого.

57.Твоя робота принесла мені багато радості.

58.Молодчина!

59.Повний порядок.

60.Серйозний прорив.

61.Ось цього я ще не бачив (ла).

62.Ти неперевершений(а) сьогодні.

63.Це вже успіх.

64.Це твоя перемога.

65.Тепер ти відчуваєш свої можливості.

66.Ти справжній майстер.

67.Щиро радий(а) за тебе.

68.Не можу навіть передати свого захоплення.

69.Грандіозно!

70.Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

Увага, небезпека! Синдром емоційного вигорання атакує.

Щодня стикаючись з негативом, чужим настроєм або неадекватною поведінкою, людина постійно відчуває емоційний стрес, який з часом тільки посилюється.
Послідовник американського вченого Джордж Грінберг виділив п'ять етапів наростання психічної напруги, пов'язаної з професійною діяльністю, і позначив їх як «стадії емоційного вигорання»:
1. Людина задоволена своєю роботою. Але постійні стреси поступово зменшують енергію.
2. Спостерігаються перші ознаки синдрому: безсоння, зниження працездатності і часткова втрата інтересу до своєї справи.
3. На цьому етапі людині так важко зосередитися на роботі, що все виконується дуже повільно. Спроби «надолужити згаяне» перетворюються в постійну звичку працювати пізно ввечері або у вихідні.
4. Хронічна втома проектується на фізичне здоров'я: знижується імунітет, і простудні захворювання перетворюються в хронічні, проявляються «старі» болячки. Люди на цьому етапі зазнають постійного невдоволення собою і оточуючими, часто сваряться з товаришами по роботі.
5. Емоційна нестабільність, занепад сил, загострення хронічних захворювань - це ознаки п'ятої стадії синдрому емоційного вигорання.
Якщо нічого не робити і не починати лікування, стан людини буде тільки погіршуватися, переростаючи в глибоку депресію.

Профілактика

Синдром емоційного вигорання настає на тлі фізичного і психічного виснаження людини. Тому запобігти таке захворювання допоможуть профілактичні заходи, спрямовані на зміцнення здоров'я.
1. Фізична профілактика емоційного вигорання:
- дієтичне харчування, з мінімальною кількістю жирів, але що включає вітаміни, рослинну клітковину і мінерали;
- заняття фізкультурою або, як мінімум, прогулянки на свіжому повітрі;
- повноцінний сон не менше восьми годин;
- дотримання режиму дня.
2. Психологічна профілактика синдрому емоційного вигорання:
- обов'язковий вихідний раз в тиждень, протягом якого робити тільки те, що хочеться;
- «Очищення» голови від тривожних думок або проблем шляхом аналізу (на папері або в бесіді з уважним слухачем);
- розставляння пріоритетів (в першу чергу виконувати дійсно важливі справи, а решта - по мірі успішності);
- медитації і аутотренінги;
- ароматерапія.
Щоб не допустити появи синдрому або посилення вже існуючого феномена емоційного вигорання, психологи рекомендують навчитися миритися з втратами. Почати боротьбу з синдромом легше, коли дивишся своїм страхам «в очі». Наприклад, втрачений сенс життя або життєва енергія. Потрібно визнати це і сказати собі, що ви починаєте все спочатку: ви знайдете новий стимул і нові джерела сили.
Ще одне важливе вміння, на думку фахівців, - це здатність відмовлятися від непотрібних речей, гонитва за якими і призводить до синдрому емоційного вигорання. Коли людина знає, чого вона хоче особисто, а не дотримується загальноприйнятої думки, вона стає невразливою для емоційного вигорання.
Джерело: http://prosindrom.com/psychopathological/sindrom-emotsionalnogo-vygoraniya.html
Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 256

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.