Сторінка психолога

/Files/images/S55VChBajdQ.jpgСенецька Яна Володимирівна

"Все, що дратує нас в інших людях, може привести нас до розуміння самих себе"
(К.Г. ЮНҐ)

70 способів сказати «дуже добре»

(Інформація для вчителів)

1.Ти зараз на правильному шляху.

2.Пречудової

3.У тебе це вийшло.

4.Правильно.

5.Це добре.

6.Супер

7.Я пишаюся тим, як ти працював (ла).

8.Ти робиш це дуже добре.

9.Це набагато краще.

10.Гарна робота.

11.Я щасливий(а) бачити цю роботу.

12.Ти робиш гарну роботу.

13.Ти близький(а) до істини.

14.Мої вітання.

15.Це те, що треба.

16.Я знав(ла), що ти можеш це зробити.

17.Зараз ти це зрозумів (ла).

18.Нарешті!

19.Ти швидко вчишся.

20.Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.

21.Я не зумів (ла) б зробити краще.

22.Це правильний шлях.

23.З кожним днем у тебе виходить краще.

24.Це гарний спосіб.

25.Ти нічого не проґавив(ла).

26.Так тримати!

27.Надзвичайно.

28.Прекрасно.

29.Це найкраще.

30.Остаточно.

31.Сенсаційно.

32.Тепер нічого тебе не зупинить.

33.Відмінно.

34.Це була першокласна робота.

35.Чудово.

36.Ще краще.

37.Твій мозок попрацював на славу.

38.Ти досягнеш успіху.

39.Це видатний винахід.

40.Фантастика!

41.Неймовірно!

42.Це чудова робота.

43.Ти робиш це красиво.

44.Як ти багато зробив (ла)!

45.Розумник(ця).

46.Ти справді це покращив (ла).

47.Прегарно!

48.Вітаю!

49.Твоя правда!

50.Так тримати!

51.Ти зробив (ла) це вчасно.

52.Мені подобається хід твоїх думок.

53.Я пишаюся тобою.

54.Дуже приємно вчити таких розумних дітей.

55.Велика тобі подяка.

56.Я ніколи не бачив(ла) нічого кращого.

57.Твоя робота принесла мені багато радості.

58.Молодчина!

59.Повний порядок.

60.Серйозний прорив.

61.Ось цього я ще не бачив (ла).

62.Ти неперевершений(а) сьогодні.

63.Це вже успіх.

64.Це твоя перемога.

65.Тепер ти відчуваєш свої можливості.

66.Ти справжній майстер.

67.Щиро радий(а) за тебе.

68.Не можу навіть передати свого захоплення.

69.Грандіозно!

70.Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

Увага, небезпека! Синдром емоційного вигорання атакує.

Щодня стикаючись з негативом, чужим настроєм або неадекватною поведінкою, людина постійно відчуває емоційний стрес, який з часом тільки посилюється.
Послідовник американського вченого Джордж Грінберг виділив п'ять етапів наростання психічної напруги, пов'язаної з професійною діяльністю, і позначив їх як «стадії емоційного вигорання»:
1. Людина задоволена своєю роботою. Але постійні стреси поступово зменшують енергію.
2. Спостерігаються перші ознаки синдрому: безсоння, зниження працездатності і часткова втрата інтересу до своєї справи.
3. На цьому етапі людині так важко зосередитися на роботі, що все виконується дуже повільно. Спроби «надолужити згаяне» перетворюються в постійну звичку працювати пізно ввечері або у вихідні.
4. Хронічна втома проектується на фізичне здоров'я: знижується імунітет, і простудні захворювання перетворюються в хронічні, проявляються «старі» болячки. Люди на цьому етапі зазнають постійного невдоволення собою і оточуючими, часто сваряться з товаришами по роботі.
5. Емоційна нестабільність, занепад сил, загострення хронічних захворювань - це ознаки п'ятої стадії синдрому емоційного вигорання.
Якщо нічого не робити і не починати лікування, стан людини буде тільки погіршуватися, переростаючи в глибоку депресію.

Профілактика

Синдром емоційного вигорання настає на тлі фізичного і психічного виснаження людини. Тому запобігти таке захворювання допоможуть профілактичні заходи, спрямовані на зміцнення здоров'я.
1. Фізична профілактика емоційного вигорання:
- дієтичне харчування, з мінімальною кількістю жирів, але що включає вітаміни, рослинну клітковину і мінерали;
- заняття фізкультурою або, як мінімум, прогулянки на свіжому повітрі;
- повноцінний сон не менше восьми годин;
- дотримання режиму дня.
2. Психологічна профілактика синдрому емоційного вигорання:
- обов'язковий вихідний раз в тиждень, протягом якого робити тільки те, що хочеться;
- «Очищення» голови від тривожних думок або проблем шляхом аналізу (на папері або в бесіді з уважним слухачем);
- розставляння пріоритетів (в першу чергу виконувати дійсно важливі справи, а решта - по мірі успішності);
- медитації і аутотренінги;
- ароматерапія.
Щоб не допустити появи синдрому або посилення вже існуючого феномена емоційного вигорання, психологи рекомендують навчитися миритися з втратами. Почати боротьбу з синдромом легше, коли дивишся своїм страхам «в очі». Наприклад, втрачений сенс життя або життєва енергія. Потрібно визнати це і сказати собі, що ви починаєте все спочатку: ви знайдете новий стимул і нові джерела сили.
Ще одне важливе вміння, на думку фахівців, - це здатність відмовлятися від непотрібних речей, гонитва за якими і призводить до синдрому емоційного вигорання. Коли людина знає, чого вона хоче особисто, а не дотримується загальноприйнятої думки, вона стає невразливою для емоційного вигорання.
Джерело: http://prosindrom.com/psychopathological/sindrom-emotsionalnogo-vygoraniya.html
Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 156

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.