Що таке булінг?

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Крім того МОН видало наказ № 1646 від 28.12.2019 "Деякі питання реагування на випадки булінгу(цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти", який набув чинності 03.02.2020 року.

Статтю 1 Закону України «Про освіту» доповнено пунктом, який передбачає, що булінг (цькування) — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Якщо говорити просто, то це – одна з форм насильства, яка, на жаль, дуже поширена як в цілому суспільстві, так і у сфері шкільної освіти.

Що є ознаками булінгу?

Основними ознаками булінгу відповідно до ст. 1 ЗУ «Про освіту» є:

  1. систематичність (повторюваність) діяння;
  2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Що загрожує кривдникам за вчинення булінгу?

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, Кодекс України про адмінірстративні правопорушення доповненою статтею 173-4 наступного змісту:

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

  1. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
  2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, — тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
  3. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, — тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку»;

Що робити, якщо ваша дитина або ваші близькі стали жертвами булінгу?

Якщо до вашої дитини застосовують цькування, вчиняють будь-який психологічний тиск, булінг або фізичне насильство, необхідно одразу бити на сполох. Ми вважаємо, що такі випадки мають присікатись на перших порах. Так би мовити, в зачатку, а не тоді коли дитина вже отримала невідновлювальні психічні травми, а «банда» школярів-розбишак — організована група булінгістів — перетворилась на дорослих з відсутнім відчуттям відповідальності та провини за скоєне. Винуватці повинні отримати відповідне покарання за скоєне.

Практичні поради у разі застосування булінгу щодо дитини:

  1. Зафіксувати пояснення дитини та оформити їх письмово з метою майбутнього використання у разі необхідності (за цим можна звернутись до кваліфікованого адвоката). Звернутися за психологічною допомогою та зафіксувати факт такого звернення (зберегти квитанцію та документи, що підтвердять витрати). Дитині стане набагато легше, якщо вона розповість про свої проблеми дорослим батькам або спеціалісту-психологу. Пам’ятайте, дитині важливо почувати себе у безпеці.
  2. Повідомити вчителя про випадок булінгу та попросити його спостерігати за проблемною ситуацією, вжити необхідні заходи протидії. Викладач повинен брати участь у вирішенні проблеми: поспілкуватися з дітьми, можливо залучити до справи шкільного психолога або соціолога, спробувати зрозуміти у чому причина конфлікту, пояснити дітям, які пригнічують інших, про недопустимість такої поведінки, роз’яснити наслідки булінгу як для дітей котрі займаються ним та їх батьків, так і для всіх інших у класі.
  3. Провести розмову з батьками, чиї діти займаються булінгом, та спробувати переконати їх вплинути на своїх дітей та попередити в майбутньому негативну реакцію учасників булінгу та рецидив з боку їх дітей.
  4. Попросити батьків дітей, котрі завдали психічного або психологічного, чи навіть фізичного болю, вибачитись перед своєю жертвою привселюдно (так само, як вони і цькували її). Звісно, ми не психологи, але гадаємо, така поведінка може стати для дитини гарним уроком, що підіймати свою самооцінку за рахунок інших — погана ідея. Адже потім доведеться бути відповідальним за свої дії, а отже – отримати зовсім неприємне покарання.
  5. Необхідно відкрити сайт школи та подивитись план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти. Якщо на сайті його немає — зробити адвокатський запит (інформаційний запит) та витребувати план заходів зі школи. Також поцікавтесь у керівника закладу, чи є такий план взагалі і чи виконується він.
  6. Звернутися з заявою на директора школи або уповноважену особу про булінг з докладним описом випадка, зазначенням точної інформації (дата, місце, прізвище учасників, хто вчинив, що вчинив тощо) та вимогою вжити заходів для неповторення випадків булінгу в майбутньому. Продублювати дану заяву у разі необхідності до Міністерство освіти України.
  7. Звернутися до експерта з моральної шкоди для підрахунку моральних та (у випадку їх нанесення) матеріальних збитків в сталій матеріальній сумі. Ця сума у майбутньому може бути виставлена для відшкодування у позові до батьків порушника та стягнута з них у якості компенсації за спричинену шкоду.
  8. У випадку, якщо всі перелічені вище заходи не спрацювали, батькам слід направити заяву про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173-4 КУпАП Булінг (цькування) учасника освітнього процесу та продублювати дану заяву на прокуратуру для контролю.
  9. Після цього варто підготувати цивільний позов про компенсацію моральної шкоди у разі наявності матеріальної шкоди та порушення цивільного провадження.

ПРОЦЕДУРА ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

1.Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2.На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

Заява складається заявником власноруч (зразок заяви знаходиться у вкладеннях).
* Заяву можуть подавати особи, яким виповнилося 14 років. Якщо свідком випадку булінгу стала особа, яка не досягла 14 років, то заяву подають батьки або особи, що їх замінюють.

3.Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4.До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5.Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

* Заяви щодо випадків булінгу можна подавати до кабінету адміністрації, заступнику директора з виховної роботи (1 поверх), щодня з 08.30 до 16.30

Відповідальна за розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами, а також за процедуру подання заяв про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб призначено заступника директора з виховної роботи Колєнову Олену Іванівну

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Кiлькiсть переглядiв: 81

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.